Київ став містом, де почалася історія одного з найвідоміших художників-авангардистів XX століття – Казимира Малевича. Саме він заснував супрематизм і створив “Чорний квадрат”, який став однією з найвпізнаваніших робіт світового мистецтва.
Малювання всупереч батькові
Малевич народився 23 лютого 1879 року в Києві. Ріс у великій родині польського походження, де було 14 дітей. Його батько працював на цукровому заводі й хотів, аби син також пов’язав життя з цією справою, тому захоплення Казимира малюванням не підтримував. Натомість мати ставилася до його інтересу прихильніше й навіть купувала хлопцеві фарби та професійні пензлі.
Особливе враження свого часу на Малевича справили зустрічі із художниками, які приїхали до Білопілля розписувати собор.
Згодом за наполяганням батька Малевич закінчив агрономічне училище, але від мистецтва не відмовився. Зокрема навчався малюванню в Київській художній школі Миколи Мурашка, а пізніше тричі безуспішно намагався вступити до Московського училища живопису.
Курськ, Москва й перші виставки
Протягом наступних десяти років Малевич прожив у Курську. Там він одружився, працював на Курсько-Московській залізниці й водночас продовжував малювати. Навколо себе художник навіть зібрав невеликий творчий гурток.
У 1905 році, коли сімейне життя вже не складалося, Малевич переїхав до Москви. Він намагався вступити до Московського училища живопису, скульптури і зодчества, але без успіху. Після цього займався у студії архітектора Івана Рерберга.
У Москві ж Малевич поступово став частиною художнього середовища та почав виставляти свої роботи на виставках Московського товариства художників.
“Чорний квадрат” і народження супрематизму
На початку Першої світової війни у творчості Малевича розпочався кубофутуристичний період. У 1913-му він працював над оформленням футуристичної опери “Перемога над Сонцем”. Саме тоді вперше й з’явився “Чорний квадрат”, але спочатку як елемент сценічної декорації
Згодом робота стала одним із символів супрематизму – нового напряму в мистецтві, який розвивав художник.
«Чорний квадрат означає посилання на досвід чистої необ’єктності в білій порожнечі вивільненого нічого»
У 1918 році колір майже зникає з його робіт й саме тоді з’являється “Білий квадрат на білому фоні”, який Малевич називав символом чистоти творчого життя та своєрідним завершенням живопису.
За радянської влади становище художника різко погіршилося. Малевича двічі заарештовували, а в 1933 році його творчість фактично опинилася під забороною.
Голодомор у творчості та останні роки
Тема Голодомору 1932-1933 років також знайшла відображення у творчості Малевича. Один із найвідоміших ескізів цього періоду має назву “Де серп і молот, там смерть і голод” – це рядок із народної пісні 1920-1930-х років.
На роботі зображені 3 людські постаті без облич. Замість них Малевич намалював серп, молот, хрест і труну.
Помер художник 15 травня 1935 року в Санкт-Петербурзі.