Терещенки, Ханенки, Бродські – з давніх-давен ці та інші підприємці не лише заробляли у Києві свої статки, а й віддавали значну частину коштів на розвиток міста. Вони фінансували лікарні та навчальні заклади, підтримували мистецтво й науку, допомагали нужденним і вкладали гроші в розбудову столиці.
“Охматдит”, Музей Ханенків, Бессарабський ринок – усі ці місця вже понад століття є невіддільною частиною Києва, а своєю появою вони значною мірою завдячують приватним пожертвам.
Як зароджувалось меценатство у Києві, на що направляли свої кошти знані підприємці у часи пізньої царської влади, а також про те, як змінилась стратегія благодійників після повномасштабного вторгнення – у нашому матеріалі.
Як буряки та цукор допомогли розвинути Київ
Друга половина 19 століття – час економічного підйому України та Києва. Не зважаючи на те, що царська влада не дуже хотіла розвивати економіку поневоленої території, землі України стали центром цукрової промисловості того часу. Допоміг цьому технічний прогрес.
На той момент цукор все ще залишався досить дорогим товаром, а добували його до певного часу виключно з цукрової тростини. Аж до тих пір, поки нові технології не дозволили дешево добувати цукор з буряків, які прекрасно росли в українському кліматі.
На цій хвилі Україна швидко стала головним центром промисловості усієї Російської імперії, а в Києві з’явилась ціла когорта сімей-мільйонерів, які з часом захотіли витрачати гроші не тільки на себе, але й прийняли на себе роль меценатів.
Терещенки створили “Охматдит”
Сім’єю, яка була паротягом меценатства, стали Терещенки. На той час вони були однією з найбагатших династій не тільки в Україні, а й в усій царській Росії.
У 60-х роках 19 століття сім’я вирішила перебратись з провінційного Глухова, де і було серце їхньої бізнес-імперії, до Києва.
На новому місці Терещенки вирішили продовжувати благодій традиції, які започаткували ще у себе на малій Батьківщині. Найбільшим їх подарунком стала Київська безоплатна лікарня для чорноробів та незаможних людей, яку відкрили у 1896 році.
Вона існує і в наш час, але тепер її знають під назвою “Охматдит” – саме у ній щорічно лікують тисячі дітей.
Ханенки вкладались у культуру, а Бродські створили Бессарабський ринок
Якщо Терещенки опікувались соціальною сферою, то інша відома сім’я Ханенків більше всього поважала культуру. Вони витрачали безліч коштів на придбання живописів, скульптури, предметів декоративного мистецтва та іншого.
Враховуючи, скільки українських шедеврів було вивезено за кордон, зокрема у Росію, цінність такої роботи Ханенків важко недооцінити. Їхній будинок швидко перетворився на справжній неофіційний музей.
Після смерті старшого Ханенка сім’я вирішила не розпорошувати колекцію та заснувала музей, який існує і до наших днів.
Ще одним із найвпливовіших підприємницьких родів Києва у ті роки були Бродські. Їхні статки також були тісно пов’язані з цукровою промисловістю, а одним із найвідоміших представників династії став Лазар Бродський – підприємець, банкір і меценат.
На гроші цієї сім’ї був побудований Київський бактеріологічний інститут, а найвідомішим надбанням став Бесарабський ринок, який є окрасою центру Києва і по нині.
Відродження меценатства після Незалежності та трансформація після 2022 року
1990-ті роки стали для України непростим періодом, але у ці роки в країні сформувався великий капітал. Ставлення до швидкобагатіїв у суспільства було і залишається складним, але це не відміняє того факту, що традиції меценатства в Україні отримали нове дихання.
Щоправда форма цієї допомоги за сто років суттєво змінилася. На початку XXI століття широке розповсюдження отримали благодійні фонди, творці яких витрачали кошти на ті сфери, які вважали для себе пріоритетними. Це і соціальна сфера, і молодь, і культура.
Поступово до меценатства та благодійності долучалися малий і середній бізнес, а також громадянське суспільство. Великим поштовхом до цього став спочатку 2014 рік, а згодом і повномасштабне вторгнення у 2022-му. Соціально відповідальні підприємці почали брати на себе дедалі більшу роль – допомагати війську, фінансувати волонтерські ініціативи, підтримувати медичні заклади, переселенців і постраждалих від війни.
Одною з провідних приватних ініціатив, яка виникла у 2022 році, став фонд MK Foundation підприємця Максима Кріппи. На відміну від багатьох інших ініціатив, організація не проводить великих зборів, а працює за рахунок капіталу свого засновника.
Фонд має чітко гуманітарний фокус: підтримка медицини, передача транспорту для Сил оборони та рятувальників, розмінування та навчання операторів БПЛа для “Армії дронів”.
За понад століття змінилися не лише масштаби, а й пріоритети українського меценатства. Якщо наприкінці XIX століття приватні капітали допомагали будувати лікарні, музеї та училища, то сьогодні поряд із культурою, освітою й медициною одним із головних напрямів стала оборона держави. Але сама логіка залишилася знайомою ще з часів Терещенків: частина коштів, зароблених приватним бізнесом, спрямовується на потреби суспільства.