Київ став містом, де народився один із найвідоміших українських науковців XX століття – Борис Патон. Він присвятив життя зварюванню та металургії, очолював Академію наук України майже 60 років й стояв за розробками, які застосовували від промисловості до космосу, а також хірургії.
Син інженера, який обрав науку
Борис Патон народився 27 листопада 1918 року в Києві в родині відомого інженера Євгена Патона. Свого часу його батько викладав у Київському індустріальному інституті, очолював кафедру мостів й згодом став членом Академії наук Української РСР.
У 1941-му Борис здобув вищу освіту у Київському політехнічному інституті.
Від молодого інженера до керівника Інституту Патона
Після закінчення інституту Патон працював інженером на заводі “Червоне Сормово” в Горькому. Вже з 1942 року перейшов до наукової роботи – був молодшим і старшим науковим співробітником, очолював відділ, а згодом став заступником директора.
У 1945 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1952-му – докторську. Вже через рік очолив Інститут електрозварювання імені Євгена Патона.
У 1951 році його також обрали членом-кореспондентом Академії наук України, у 1958-му – академіком, а з 1962 року він став дійсним членом Академії наук СРСР.
Зварювання, яке змінило металургію
Паралельно з роботою в Інституті електрозварювання Патон зайняв помітне місце й в міжнародному науковому середовищі. З 1993-го він очолював Міжнародну асоціацію академій наук, а у 2002-му став президентом Ради президентів національних академій наук країн Чорноморського економічного співробітництва.
Зокрема керував Міждержавною науковою радою зі зварювання та споріднених технологій, був співголовою Ради директорів Асоціації “Високонадійний трубопровідний транспорт” й не тільки. Також входив до Опікунської ради Міжнародного фонду ядерної безпеки у Відні.
У 2006-му він став членом Наукової ради Австро-Українського інституту з науки та техніки, а через два роки, у 2008-му – увійшов до складу Ради національної безпеки та оборони України за указом тодішнього президента Віктора Ющенка.
Головним напрямом наукових досліджень Патона були електрозварювання, металургія та технології металів. Зокрема досліджував автоматичне й напівавтоматичне зварювання під флюсом.
Під його керівництвом було розроблено електрошлакове зварювання, а дослідження у сфері обробки металів дали поштовх розвитку нового напряму – спецелектрометалургії.
«Формула щастья, мені здається, в тому, щоб твоя життя і твоя діяльність були потрібні людям»
Від космосу до хірургії
Одним із найцікавіших напрямів роботи Патона стало зварювання в космосі. За його ініціативи почали розвиватись технології, які дозволяли працювати з металами поза Землею та створювати конструкції безпосередньо в космічних умовах.
Ще одним незвичним напрямом стала медицина. Патон був одним з ініціаторів технології зварювання живих тканин, яку почали використовувати під час хірургічних операцій.
58 років на чолі Академії наук
За роки роботи Патон був автором й співавтором понад 720 винаходів й опублікував понад 1200 наукових праць, серед яких 20 монографій.
До речі, Національну академію наук України він очолював 58 років – з 1962 до 2020 року. До 2017-го Патон встановив одразу кілька світових рекордів: був найстаршим керівником державної академії наук і найдовше перебував на такій посаді.
Був й символічний збіг: Патон народився 27 листопада 1918 року – у день заснування Української академії наук.
Пішов з життя вчений 19 серпня 2020 року у Києві у віці 101 року. 22 серпня його поховали на Байковому кладовищі в одній могилі з батьками.