Гостиний двір на Контрактовій площі залишається одним із найпроблемніших об’єктів культурної спадщини Києва. Будівля вже понад десять років фактично не захищена від опадів і продовжує руйнуватися.
Ще у 2017 році технічний стан пам’ятки визнали непридатним до нормальної експлуатації. У 2021 році через незадовільний стан будівлі та загрозу для людей ситуацію класифікували як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня.
Тепер Київ знову звернувся до Кабінету Міністрів із проханням передати Гостиний двір у власність територіальної громади столиці. Місто заявляє про готовність взяти пам’ятку на свій баланс і розпочати першочергові роботи, необхідні для припинення її подальшого руйнування.
Про стан Гостиного двору, ризики для пам’ятки та подальші плани «Вечірньому Києву» розповіла заступниця голови КМДА, депутатка Київради від фракції УДАР Ганна Старостенко.
Стан Гостиного двору вже критичний
За словами Старостенко, ризик втрати Гостиного двору давно перестав бути лише теоретичним. Технічні обстеження та експертні висновки підтверджують, що будівля системно руйнується.
У 2017 році її загальний технічний стан віднесли до третьої категорії — «не придатний до нормальної експлуатації». Фахівці також встановили зв’язок між пошкодженнями та відсутністю необхідних робіт для збереження споруди.
У жовтні 2021 року незадовільний стан комплексу та загрозу життю і здоров’ю людей офіційно класифікували як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня. Це рішення згодом підтвердила експертна комісія ДСНС.
Основна проблема полягає в тому, що будівля протягом багатьох років залишається фактично відкритою для атмосферних опадів.
Чому Гостиний двір почав руйнуватися
Причини нинішнього стану пам’ятки пов’язані з роботами, проведеними у 2013–2014 роках. Тоді з фасадів демонтували штукатурно-оздоблювальний шар, конструкції даху, дверні та віконні блоки, а також частину міжповерхових перекриттів.
Крім того, будівлю від’єднали від міських інженерних мереж. Після цього споруда фактично залишилася без належного захисту від води та вологи. Для цегляної будівлі це створило серйозні ризики.
Через постійне замокання з’являються висоли, руйнується цегла під впливом морозів, утворюються тріщини та кородують металеві елементи. На окремих конструкціях уже почала проростати рослинність.
Таким чином, нинішній стан Гостиного двору є результатом не лише робіт, проведених понад десять років тому, а й тривалої відсутності достатніх заходів для його консервації.
Стан Гостиного двору викликає занепокоєння не лише через загрозу самій пам’ятці. Під будівлею на невеликій глибині розташовані споруди Київського метрополітену. Тому проблеми з гідроізоляцією та водовідведенням можуть створювати додаткові техногенні ризики.
На це звертали увагу ще під час спільного огляду Гостиного двору у 2024 році представники КМДА, Міністерства культури та Національного заповідника «Софія Київська».
За словами Старостенко, це особливо важливо враховувати в умовах повномасштабної війни, коли російські атаки вже пошкодили сотні об’єктів культурної спадщини в Києві.
У Києві наголошують, що повноцінна реставрація Гостиного двору не може розпочатися без попередньої стабілізації його стану.
Йдеться про комплексну роботу, яка потребуватиме наукових досліджень, розробки проєкту, погоджень і значного фінансування. Проте чекати завершення всіх підготовчих процедур, залишаючи будівлю без захисту, не можна.
Першочергово необхідно провести детальне інструментальне обстеження конструкцій, визначити найбільш небезпечні ділянки та за потреби тимчасово їх підсилити.
Також необхідно:
- захистити будівлю від атмосферних опадів;
- облаштувати дах або тимчасове накриття;
- організувати належне водовідведення;
- закрити дверні та віконні прорізи;
- видалити рослинність із конструкцій;
- стабілізувати кладку та тріщини;
- захистити металеві елементи від корозії;
- врахувати розташування споруд метро під будівлею.
Лише після проведення таких робіт можна переходити до повноцінної реставрації.
Київ хоче отримати Гостиний двір у комунальну власність
Міська влада пропонує передати пам’ятку у власність територіальної громади Києва. У КМДА заявляють, що місто готове взяти на себе відповідальність за її подальше збереження.
Після передачі Київ планує визначити балансоутримувача, забезпечити фінансування необхідних робіт, залучити фахівців та розпочати першочергові протиаварійні й консерваційні заходи.
Водночас у столиці визнають, що повна реставрація буде тривалим і дороговартісним проєктом.
В умовах війни значна частина коштів міського бюджету спрямовується на оборону, безпеку, підтримку мешканців, відновлення пошкоджених будинків та забезпечення роботи міської інфраструктури.
Тому, на думку міської влади, зараз важливо не ставити питання про повну реставрацію «завтра», а насамперед зупинити подальше руйнування пам’ятки.
Яким хочуть бачити Гостиний двір після реставрації
У Києві планують перетворити Гостиний двір на сучасний багатофункціональний культурний простір.
Тут можуть проводити виставки, освітні та культурні заходи, дискусії, мистецькі й книжкові події, а також міжнародні проєкти.
При цьому міська влада нагадує про історію «Гостинної республіки» — громадського руху, учасники якого свого часу виступали проти знищення пам’ятки.
Майже дев’ять місяців активісти цілодобово перебували на території Гостиного двору. Там проводили лекції, концерти, кінопокази, виставки та дискусії.
Саме тоді кияни продемонстрували, що хочуть бачити цю будівлю відкритим громадським і культурним простором, а не закритим комерційним об’єктом.
Що заважає передати пам’ятку Києву
Для передачі Гостиного двору у комунальну власність необхідне рішення Кабінету Міністрів України.
Водночас Київ наполягає, що робота над передачею пам’ятки триває вже багато років. Ще 28 листопада 2017 року Київрада ухвалила рішення №556/3563 про згоду на безоплатне прийняття будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі, 4 до комунальної власності територіальної громади столиці.
Після цього місто неодноразово зверталося до Кабміну, Міністерства культури, Міністерства економіки та інших центральних органів влади.
У Києві також підготували проєкт розпорядження Кабінету Міністрів про передачу будівлі у власність територіальної громади.
15 жовтня 2024 року столична влада вкотре порушила питання перед прем’єр-міністром та попросила доручити відповідним органам опрацювати проєкт і винести його на розгляд уряду.
Таким чином, місту не потрібно починати процедуру з нуля. Є рішення Київради, підготовлений проєкт урядового розпорядження та заявлена готовність прийняти пам’ятку на баланс.
Кожен рік без належного захисту погіршує стан Гостиного двору. Постійний вплив дощу, снігу, морозу та перепадів температур продовжує руйнувати цегляну кладку й металеві конструкції.
Чим довше будівля залишається без консерваційних робіт, тим складнішою та дорожчою може стати її майбутня реставрація.
У Києві наголошують: місто готове взяти Гостиний двір під свою відповідальність і почати з першочергових заходів, які дозволять зупинити подальше руйнування.
Однак для цього необхідне рішення Кабінету Міністрів України про передачу пам’ятки у власність територіальної громади столиці.
Читайте також: Символ романтичного Києва: історія втраченого бельведера у Хрещатому парку