Київські схили над Дніпром здавна приваблювали містян мальовничими краєвидами. Однак для багатьох киян старшого покоління ці місця пов’язані не лише з панорамою столиці, а й зі спогадами про особливу атмосферу Хрещатого парку, пише Вечірній Київ.
Сьогодні на місці сучасного оглядового майданчика біля пішохідного мосту вже не знайти споруди, яка свого часу була однією з найвідоміших паркових локацій Києва. У 1936 році тут з’явився витончений бельведер, звідки відкривався краєвид на Дніпро, Поділ та Лівобережжя.
Споруду звели під час реконструкції тогочасного Піонерського парку, який нині називається Хрещатим. Автором проєкту був архітектор Сергій Бабулевич.
Невдовзі бельведер став популярним місцем для прогулянок. Сюди приходили відпочити після роботи, показати гостям Києва краєвиди столиці або просто провести час із родиною.
Яким був київський бельведер
Споруда мала дворівневу композицію та органічно поєднувалася з ландшафтом київських схилів.
Нижню частину утворювала напівкругла колонада. Над нею розташовувався оглядовий майданчик, винесений у бік дніпровського схилу. Його прикрашала балюстрада з масивними кам’яними вазами.
Саме декоративні елементи значною мірою визначили народну назву споруди. Хоча офіційно її називали бельведером, серед киян значно більше прижилося слово «Балюстрада».
Так цю локацію називали у 1950-х та 1960-х роках.
«Балюстрада» стала місцем побачень
У післявоєнні десятиліття Хрещатий парк перетворився на одне з улюблених місць відпочинку киян, а бельведер став його помітною частиною.
З оглядового майданчика можна було побачити Дніпро, Поділ, Кудрявець, силуети старовинних храмів та Лівобережжя, яке в ті роки лише починало активно забудовуватися.
Втім, людей приваблював не лише краєвид. Сам майданчик створював відчуття простору та висоти, адже буквально нависав над схилом.
У 1950–1960-х роках «Балюстрада» стала популярним місцем для романтичних зустрічей. Домовитися про побачення «біля ваз» було цілком звичною частиною міського життя.
Бельведер також часто потрапляв на фотографії. Біля балюстради фотографувалися родини, молоді пари та гості столиці. Для багатьох киян старшого покоління ці кадри й сьогодні залишаються частиною сімейних альбомів та особистих спогадів.
Чому бельведер зник
Історія споруди завершилася у 1982 році, коли Київ готували до масштабного святкування 1500-річчя міста.
У цей період радянська влада перебудовувала центральні частини столиці. Зокрема, формувався ансамбль навколо Арки дружби народів, яку нині називають Аркою свободи українського народу.
Заради нового простору бельведер вирішили демонтувати.
Споруду знесли, не зберігши її колонаду та декоративні елементи. На місці колишньої «Балюстради» облаштували новий простір, який згодом став частиною сучасного панорамного маршруту.
Що залишилося від «Балюстради»
Сьогодні від колишнього бельведера практично нічого не залишилося. Про нього нагадують передусім старі фотографії та спогади киян.
Історія цієї споруди показує, наскільки сильно за десятиліття змінився центр столиці. Те, що колись було затишним місцем для прогулянок, побачень і сімейних фотографій, поступилося місцем масштабним міським проєктам.
Сучасний Київ зберіг популярний оглядовий маршрут над Дніпром, але сама «Балюстрада» залишилася лише на архівних світлинах. Для багатьох містян вона стала одним із символів Києва середини ХХ століття — міста, де вечірню прогулянку над Дніпром неможливо було уявити без краєвиду з київських схилів.
Читайте також: У Києві повністю відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому після очищення: фото