Київ продовжує готувати міську інфраструктуру до опалювального сезону 2026-2027 років. Наразі місто виконало понад 60% запланованих робіт із відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої та зруйнованої внаслідок російських атак узимку 2025-2026 років.
Про це 10 серпня під час брифінгу повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, на реалізацію заходів Плану стійкості Київ уже спрямував понад 10 млрд грн із міського бюджету та коштів комунальних підприємств. Приблизно стільки ж коштів виділила держава. Ще близько 5 млрд грн столиця залучила у вигляді кредитів від міжнародних фінансових установ та державних банків.
«З міського бюджету і коштів підприємств на реалізацію заходів Плану стійкості виділено понад 10 млрд грн. Приблизно стільки ж коштів виділено державою, тому зараз роботи тривають по всіх напрямках», — зазначив Пантелеєв.
Когенерація та резервна генерація
Окремий напрямок підготовки столиці до зими — створення резервних джерел енергії та тепла. За словами Пантелеєва, план із будівництва когенераційних установок виконано вже більш ніж на 65%.
У Києві наразі встановили когенераційні потужності загальним обсягом понад 65 МВт. Крім того, місто має понад 16 МВт потужностей дизельної генерації.
Посадовець наголосив, що одним із головних завдань залишається забезпечення стабільного фінансування проєктів.
«Ми рухаємось, і основна задача — забезпечити безперебійне фінансування проєктів», — сказав він.
Паралельно місто готує житловий фонд до можливих перебоїв із теплопостачанням. Зокрема, йдеться про модернізацію електрогосподарства будинків, яке в разі відсутності опалення працюватиме з додатковим навантаженням.
На ремонт електрощитових із міського бюджету виділили 800 млн грн. Загалом цього року планують оновити 742 об’єкти, наразі виконано близько 20% робіт.
Майже 2 тисячі будинків стали енергостійкішими
Окремо Київ фінансує заходи з підвищення енергостійкості житлових будинків. На програму співфінансування з міського бюджету спрямували близько 500 млн грн.
За словами Пантелеєва, станом на початок серпня приблизно 2 тисячі столичних будинків уже обладнали додатковими джерелами живлення.
Йдеться, зокрема, про генератори, інвертори з акумуляторними батареями та сонячні електростанції. Понад 200 будинків уже мають власні СЕС.
«Деякі з них уже навчилися продавати електроенергію в зовнішню мережу», — додав Пантелеєв.
Київ створює резервну систему теплопостачання
Ще один масштабний напрямок — створення розподіленої теплової генерації. Місто працює над проєктами сумарною потужністю понад 1600 МВт.
Це, зокрема, будівництво модульних блочно-модульних котелень та модернізація вже наявних джерел теплопостачання.
У КМДА наголошують, що резервна генерація має зменшити залежність столиці від великих централізованих об’єктів і допомогти забезпечити теплом місто у випадку нових атак на енергетичну інфраструктуру.
У Київраді говорять про проблеми з переданим обладнанням
Водночас виконання Плану стійкості супроводжується не лише фінансовими, а й законодавчими проблемами.
Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що місто вже виконало близько 65% робіт із відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів. За його словами, столиця також акумулювала понад 5,2 млрд грн кредитних коштів, зокрема за підтримки міжнародних партнерів.
Одним із найбільших викликів Кличко назвав створення резервного теплопостачання. Для заміщення потужностей ТЕЦ у масштабах столиці необхідно близько 2,1 ГВт.
Водночас міжнародні партнери вже передали Україні обладнання для резервного енергозабезпечення Києва, однак його встановлення та введення в експлуатацію ускладнюють чинні законодавчі процедури.
Про це 4 серпня заявив депутат Київради від фракції «Європейська Солідарність» Леонід Ємець. За його словами, освоєння коштів, передбачених на План стійкості, наразі відбувається повільними темпами.
Ємець також зазначив, що початковий бюджет Плану стійкості Києва у 60 млрд грн скоротили вдвічі — до 30 млрд грн. На його думку, найближче засідання РНБО, присвячене реалізації плану, може перетворитися на обмін взаємними звинуваченнями замість пошуку спільних рішень.
Читайте також : Куди піти у Києві в серпні: найцікавіші концерти та ціни на квитки