У Києві станом на середину серпня ледве виконали половину запланованих робіт із підготовки міста до опалювального сезону. Мер столиці Віталій Кличко визнав, що місту бракує часу, фахівців та коштів, однак запевнив: основні заходи планують завершити до початку опалювального сезону.
Про це Кличко повідомив у коментарі в ефірі комунального телеканалу Київ 24.
За словами мера, головним завданням цьогорічної підготовки є створення дублювальної системи теплопостачання. Це необхідно через ризик нових ударів по енергетичній та теплогенерувальній інфраструктурі столиці.
«Минулої зими, в сильні морози, агресор цілеспрямовано бив по енерго- та теплогенерувальним об’єктах. І, готуючись до опалювального сезону, наше головне завдання — підготувати дублювальну систему», — зазначив Кличко.
Він наголосив, що київська система теплопостачання є однією з найбільших у Європі та формувалася десятиліттями. Тому повністю перебудувати її за короткий час неможливо.
Як Київ готується до зими
Кличко зазначив, що показник майже 50% є середнім результатом десятків різних проєктів. Частина робіт уже виконана на 90% і більше, тоді як деякі масштабні проєкти потребують значно більше часу.
«Сьогодні говоримо про те, що майже половину запланованого виконали. Але цей показник — середнє арифметичне значення десятків робіт та проєктів. Вони різні за масштабами, специфікою, обладнанням, яке необхідне, і ще низкою чинників», — пояснив мер.
За його словами, деякі проєкти об’єктивно неможливо завершити за кілька місяців або навіть пів року. Водночас основні роботи, необхідні для проходження опалювального сезону, місто планує закінчити вчасно.
Фундаментальні проєкти, які передбачають виготовлення спеціального обладнання, планують завершити до кінця 2026 року.
У Києві відстають із будівництвом когенерації
Окремим напрямом підготовки до зими є розвиток когенераційних установок, які мають посилити енергетичну автономність столиці.
Станом на початок серпня у Києві збудували об’єкти когенерації сумарною потужністю близько 60 МВт із запланованих 200 МВт. Таким чином, виконано приблизно третину від запланованого обсягу.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що в окремих містах та регіонах України є відставання від планів щодо енергетичної та інфраструктурної стійкості.
У липні він також заявляв, що незадоволений темпами виконання планів підготовки країни до зими та закликав пришвидшити роботу.
Скільки коштів потрібно Києву на план стійкості
Ще в березні 2026 року тоді прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що на реалізацію плану стійкості Києва необхідно 61,6 млрд грн. Із цієї суми 10,6 млрд грн місто планувало профінансувати з місцевого бюджету.
План енергостійкості Києва Київрада підтримала 10 березня. Документ передбачає, зокрема, відновлення пошкоджених мереж та будівництво нових резервних об’єктів.
У березні президент увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
На початку липня Кабінет Міністрів також поширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості на операторів критичної інфраструктури.
Таким чином, Київ входить у підготовку до опалювального сезону з виконаною майже половиною запланованих робіт. Водночас найбільш масштабні проєкти, зокрема пов’язані з когенерацією та створенням резервної інфраструктури, ще потребують завершення.
Читайте також: Соцслужби Києва уточнюють адреси людей, яким може знадобитися допомога взимку