Карта укриттів Києва: де сховатися під час тривоги

Безпека в столиці вже давно стала для кожного з киян щоденною звичкою. Як ранкова кава чи перевірка робочих чатів. Коли лунає сирена, часу на роздуми немає. Треба чітко знати, куди бігти, де найближчий підземний перехід, паркінг чи станція підземки. Київ має велику й розгалужену систему сховищ, але шукати їх під час повітряної тривоги наосліп — не найкраща ідея. Редакція видання Kyivnews зібрала в один розбір усе про карти укриттів Києва, корисні цифрові сервіси, роботу транспорту та номери гарячих ліній, які варто тримати під рукою.

Інтерактивна карта укриттів Києва: як швидко знайти безпечне місце

Головний інструмент для пошуку безпечного місця в місті — це офіційна інтерактивна карта цивільного захисту. Вона постійно оновлюється комунальними службами та районними адміністраціями. Інтерактивна карта укриттів Києва інтегрована з GPS-навігацією. Вона автоматично визначає поточне місце перебування та миттєво підсвічує найближчі безпечні локації в радіусі пішої доступності.

Усі об’єкти на карті поділені на кілька основних категорій:

Найближчі споруди подвійного призначення. Це наймасовіша категорія захисних споруд. Сюди входять підземні автопаркінги, цокольні поверхи бізнес-центрів, підземні переходи, магістральні колектори та підвали звичайних житлових будинків. Вони розраховані на швидке укриття від уламків та вибухової хвилі.

Спеціалізовані бомбосховища. Справжні герметичні бункери з автономною системою вентиляції, генераторами та запасом питної води. Частіше за все вони розташовані на території промислових підприємств, важливих об’єктів інфраструктури або навчальних закладів та забезпечують захист навіть під час важких артилерійських чи ракетних обстрілів.

Детальна картка об’єкта. Натиснувши на будь-яку точку на карті, ви отримуєте вичерпну довідку. У картці вказано точну адресу, тип укриття, балансоутримувача (ОСББ, ЖЕК чи приватний власник), прямий телефон відповідальної особи за ключі та окрему примітку щодо доступності приміщення для маломобільних груп населення і людей на колісних кріслах.

Порада: Мобільний інтернет під час масованих атак або відключень світла любить «лягати» в найневідповідніший момент. Не покладайтеся виключно на пам’ять чи онлайн-зв’язок. Заздалегідь завантажте офлайн-карту у застосунку «Київ Цифровий» або зробіть прості скриншоти сховищ поруч із вашим офісом та домом.

Онлайн-сервіси та застосунки: шукаємо укриття в телефоні

Міська інфраструктура цифровізується, тож знайти сховище можна прямо зі смартфона за лічені секунди.

«Київ Цифровий» — головний помічник містянина

Офіційний застосунок столиці став справжнім мастхевом для кожного, хто живе або працює в Києві. Скачати його можна тут: https://kyiv.digital/start . Основні послуги та функції застосунку щодо безпеки:

• Офлайн-карта укриттів: карта працює навіть за умов відсутності мобільного зв’язку та інтернету, якщо її попередньо завантажити у додатку.
• Навігація до найближчої точки: застосунок автоматично визначає ваше поточне місце перебування та будує найкоротший піший маршрут.
• Система відгуків та скарг: якщо укриття виявилося зачиненим, всередині немає світла або воно в незадовільному стані, ви можете миттєво відправити скаргу балансоутримувачу через застосунок.
• Сповіщення про тривогу та відбій: пуш-повідомлення приходять із мінімальною затримкою.

Інші корисні цифрові інструменти

1. Чат-боти у Telegram та Viber: офіційні міські боти дають змогу швидко згенерувати локацію найближчого підвалу чи паркінгу за геопозицією. Скористатися офіційними ботами для пошуку укриттів можна у Telegram та на сайті «Де укриття?».
2. Google Maps: на загальних картах більшість укриттів та станцій метро позначені відповідними значками, проте інформація про стан відкриття там оновлюється повільніше, ніж у міських застосунках.

Київське метро — головне бомбосховище міста

Столичний метрополітен — це найнадійніший захист під час повітряних атак із неба. Його підземні станції були спроектовані як об’єкти цивільної оборони.

Як функціонує метро під час тривоги

• Цілодобовий доступ: підземні станції працюють як укриття цілодобово, незалежно від часу доби чи наявності комендантської години.
• Прохід під час комендантської години: для входу на станцію вночі необхідно мати при собі документ, що посвідчує особу. Відчинено чергові вестибюлі.
• Зони відпочинку та ресурси: на станціях глибокого закладення доступні питна вода, санвузли, а також стільці й лави для тривалого перебування. Під час тривалого перебування дозволено користуватися власними карематами та складними стільцями.
• Безкоштовний Wi-Fi та зв’язок: на більшості підземних станцій працює мобільний зв’язок та мережа Інтернет, що дозволяє залишатися на зв’язку з рідними чи продовжувати таски по роботі.

Важливо: Під час тривоги рух поїздів наземними ділянками (через мости та на відкритих перегонах) призупиняється. Натомість підземні станції продовжують працювати як укриття, а поїзди курсують лише підземними ділянками за дещо зміненим графіком.

Що працює під час тривоги в Києві

Життя в мегаполісі не зупиняється, але під час повітряної тривоги діють суворі правила безпеки для закладів та служб.

• Наземний комунальний транспорт: автобуси, тролейбуси та трамваї зупиняють рух у безпечних місцях біля найближчих укриттів. Пасажири мають залишити салон та пройти до сховища.
• Торговельні центри, супермаркети та магазини: забов’язані припинити обслуговування відвідувачів та попросити їх залишити приміщення. Більшість ТРЦ зачиняються, а персонал підказує шлях до найближчого підземного паркінгу чи укриття.
• ЦНАПи та державні установи: зупиняють прийом громадян на час небезпеки. Усі відвідувачі та працівники прямують до бомбосховищ.
• Аптеки та заправки (АЗК): деякі приватні мережі продовжують працювати у форматі «віконця» або зачиняють зали обслуговування, проте це залежить від внутрішніх інструкцій конкретного закладу.

Телефони гарячих ліній та контакти екстрених служб

Якщо ви зіткнулися з тим, що укриття зачинене, виникла аварійна ситуація чи потрібна оперативна допомога, використовуйте ці контакти:

• Контактно-інформаційна служба Києва (гаряча лінія 1551):
  • З мобільного чи міського: 1551
  • Для дзвінків з інших регіонів: +38 (044) 205-73-37
  • Послуги: прийом скарг на зачинені укриття, неналежний стан сховищ, проблеми з комунікаціями.
• Єдиний номер виклику екстрених служб: 112 (поліція, рятувальники, швидка допомога).
• Служба порятунку (ДСНС): 101
• Національна поліція: 102
• Швидка медична допомога: 103
• Гаряча лінія Київської міської державної адміністрації (КМДА): +38 (044) 202-74-00
• Оперативно-чергова служба Солом’янського, Шевченківського та інших районів (районні ДДС): номери можна знайти на офіційній карті «Київ Цифровий» в описі конкретного об’єкта.

Контакти чергових та відділів цивільного захисту за районами Києва

Якщо укриття зачинене, балансоутримувач не реагує або всередині виникла комунальна аварія, телефонуйте безпосередньо оперативним черговим відповідного району чи відділу з питань цивільного захисту.

Загальноміські оперативні служби для оперативних звернень

• Міська служба 1551: 1551 (з мобільного), (044) 205-73-37 (з міського)
• Оперативний черговий Департаменту муніципальної безпеки КМДА: (044) 430-50-10, (044) 430-28-98

Заздалегідь перевірте адреси укриттів біля свого дому та офісу, тримайте зарядженим пауербанк та не ігноруйте сигнали повітряної тривоги.