Жити на Лук’янівці сьогодні непросто, втім у різні періоди тут було по-своєму складно жити. «І все ж це неймовірний район», — щоразу так думаю, прогулюючись його вуличками. Тут буквально впродовж однієї вулиці розташовані справжні архітектурні шедеври. Дещо пом’яті, облуплені, вони тим не менш вражають розмахом, грацією, стилем і історією.
Думаю, не помилюся, якщо скажу, що люди, які навіть добре знають район, не завжди помічають невисокий будиночок, який причаївся на вулиці Гоголівській. Настільки органічно він вписується в урбаністичний пейзаж Лук’янівки. Але якщо придивитися, підійти ближче і ретельно оглянути фасад, ви швидко зрозумієте, що це не просто міська забудова, а чергова перлина Києва.
Економіка великого міста
Ну, не секрет, що в Києві нерухомість вартує значних грошей. І є такі щасливі люди, які здають квартири в оренду і з того живуть. Для Києва, як і для інших великих міст, це історичний бізнес.
Фердинанд-Іван Ягимовський був учасником війни, полковником на пенсії. Мав дружину і дітей, а ще прагнув забезпечити собі тиху щасливу старість. Для цього і вирішив звести так званий прибутковий будинок. «Прибутковий» — тому що від самого початку будівництва така нерухомість замислюється як та, що буде здаватися в оренду.
Зараз уже важко сказати, чому Ягимовський вирішив звести не просто будинок для оренди, а справжній архітектурний шедевр. Можливо, його вмовив архітектор, а можливо, замовник був амбітною людиною. Втім для початку ХХ століття це була типова історія. Багато хто наважувався зводити елітне житло з метою подальшого заробітку. І, чесно кажучи, ідея була шикарною, але час не підходящий. Але про це далі.
Київський модерн
На початку ХХ століття у Києві панувала епоха модерну. Цим архітектурним стилем захоплювалися кращі зодчі того часу. Не винятком був і Володимир Безсмертний. Саме він і взявся за виконання замовлення Ягимовського. Безсмертний, а не Городецький. Кияни часто приписують авторство «Будинку з котами» легендарному Городецькому, але це помилка.
Із проєкту нетиповий Т-подібний і асиметричний будинок виріс всього за рік. І на Лук’янівці з’явився з вулиці 4-поверховий, а з двору 5-поверховий будинок. На його зеленому фасаді чимало білого оздоблення. Барельєфи котів із зеленими очима, фігури пугачів, химер, чоловічі маскарони і навіть герб Ягимовського. Є в будинку і вітражні балкони, і навіть готична вежа.
Вся ця краса з фасаду виглядає неймовірно, навіть попри трохи занедбаний сучасний стан. Як виглядають квартири — мені невідомо. Втім знаю, що на свій час вони здавалися незручними: вузькі витягнуті кімнати і не досить світлі. Але на одному поверсі було всього дві квартири. Уявляєте? За сучасними мірками це шикарні просторі апартаменти.
Про не найкращі часи
Тож зведений всього за рік у 1909-му прибутковий будинок, який скоро прозвали «Будинком з котами», мав по 2 квартири на поверсі. Планувалося, що їх всього буде 10, але реалізувати вдалося меншу кількість. І ось на цьому етапі мрія полковника про тихе життя та пасивний дохід здавалася досягнутою.
Всього на 11 років… Вже в 1920-му будинок націоналізували більшовики. Попередній власник втратив пасивний дохід, а будинок отримав нових мешканців. Серед них є і відомі імена: Степан Тимошенко (учений-механік) та Микола Левченко (літературознавець). Нині на фасаді будинку є їхні меморіальні дошки.
Як жилося і як живеться мешканцям Дому з котами — невідомо. Думаю, що почасти буремно, почасти щасливо — як і всім нам. Але в міських плітках та легендах було багато припущень про те, що жити в химерному будинку важко. Мовляв, коти живуть у двох світах, пугачі символізують темряву та ніч, химери та чорти і взагалі очевидно недобрі. Тож будинок погано впливає на жителів, особливо на жінок, чомусь…
Не будучи жителькою цього дому, мені судити важко про його магічний вплив. Однак суто з естетичної точки зору Будинок з котами радує око і навіть через сто років викликає захоплення.
І наостанок: Будинок з котами ще називають Будинком Кощея. Подейкують, що такий неймінг споруда отримала на честь архітектора, так у народі переінакшили його прізвище — Безсмертний.
Якщо вам сподобається Будинок з котами, то на Лук’янівці можна помилуватися й іншими шедеврами майстра: неподалік на Гоголівській є Прибутковий будинок Красовського, на вулиці Ю. Іллєнка — Будинок з ірисами, а на вулиці Січових Стрільців — Прибутковий будинок Ольги і Володимира Андре та Прибутковий будинок Є. Томіліної. Всі вони зведені в кінці XIX — на початку XX століття і мають цікаву історію. Тож, гуляючи Лук’янівкою, не забудьте звернути увагу, але гуляйте обачно, бо війна, на жаль, триває.