85 років тому, 29 вересня 1941 року, у Києві почався один із наймасштабніших масових розстрілів часів Голокосту. Лише за два дні, 29 та 30 вересня, у Бабиному Яру нацисти вбили 33 771 київського єврея. Але вбивства не завершилися 30 вересня — урочище залишалося місцем масових розстрілів протягом наступних двох років.
У 2026 році минає 85 років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру. У цьому матеріалі ми зібрали основні цифри, які допомагають усвідомити масштаб трагедії. Більше про історію Бабиного Яру, Голокост у Києві та долі людей, які стали його жертвами, пережили переслідування або рятували інших, можна прочитати у спецпроєкті видання KyivTime «Їхній Київ: кияни та Голокост».
19 вересня 1941 року
Цього дня німецькі війська увійшли до Києва. До війни у столиці проживало близько 160 тисяч євреїв — приблизно 20% населення міста. Після початку німецького вторгнення близько 100 тисяч київських євреїв залишили місто або перебували на службі в радянській армії. На момент окупації у Києві залишалося близько 60 тисяч євреїв, серед яких було багато жінок, дітей, людей похилого віку та хворих.
За кілька днів після захоплення міста Києвом прокотилася серія вибухів і пожеж. Німецька окупаційна влада використала їх як привід для масового вбивства єврейського населення столиці.
29 вересня 1941 року
Напередодні по Києву розклеїли оголошення з наказом усім євреям міста зібратися вранці 29 вересня в районі Лук’янівки. Людям наказували взяти документи, гроші, цінності, теплий одяг і білизну. Багато хто вважав, що йдеться про переселення або депортацію.
Людей спрямовували до Бабиного Яру. Перед розстрілом у них забирали речі та змушували роздягатися. Лише протягом першого дня, за даними Українського інституту національної пам’яті, до 18:00 було вбито близько 22 тисяч людей. Тих, кого не встигли розстріляти, утримували неподалік до наступного дня.
33 771 людина за два дні
29 та 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру було вбито 33 771 єврея. Це число відоме не лише з післявоєнних досліджень. Кількість убитих зафіксували самі виконавці злочину в німецькому донесенні від 2 жовтня 1941 року.
Масове вбивство в Бабиному Яру стало одним із найбільших розстрілів, здійснених в одному місці під час Другої світової війни. За двома числами — два дні і 33 771 людина — стояло майже повне знищення значної частини єврейської громади окупованого Києва.
Бабин Яр — це не лише 29 і 30 вересня
Вересневий масовий розстріл не став завершенням трагедії. Бабин Яр залишався місцем убивств протягом наступних двох років — до осені 1943-го. Тут продовжували вбивати євреїв, а також ромів, радянських військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні та інших цивільних.
Точно встановити загальну кількість людей, убитих у Бабиному Яру впродовж нацистської окупації Києва, неможливо. За оцінкою Меморіального музею Голокосту США, загалом тут було вбито близько 100 тисяч людей.
85 років потому
Від 29 вересня 1941 року минуло 85 років. Відстань у часі стає дедалі більшою, але цифри трагедії залишаються майже неможливими для сприйняття: близько 160 тисяч євреїв у довоєнному Києві, приблизно 60 тисяч, які залишалися в місті на момент окупації, близько 22 тисяч убитих за перший день, 33 771 — за два дні і близько 100 тисяч жертв Бабиного Яру загалом.
Та за кожним із цих чисел стоять не статистичні одиниці, а люди. Кияни, які жили на знайомих нам вулицях, працювали, навчалися, виховували дітей, ходили до театрів і магазинів, зустрічалися з друзями та будували плани. 33 771 — це 33 771 окреме людське життя, обірване протягом двох вересневих днів 1941 року.